Юнацька велосипедна Ліга

Дистанційна робота

Військово-патріотична гра "Джура"

Музей історії ПДЮ Ізмаїла

Музей Дунайської флотилії

Текстовий опис оглядової екскурсії «Дунайська військова флотилія»Текстовий опис оглядової екскурсії «Дунайська військова флотилія: історичний шлях та приклад мужності для нащадків»  за  основними розділами музею Дунайської  флотилії

1.   Музей   Дунайської  флотилії засновано 8 травня 1975 року. Засновником та керівником музею до травня 2016 року була Пойда Інна Костянтинівна.

Експозиція музею складається  з 16 розділів.

Перший розділ музею «Історичний шлях Дунайської військової флотилії» коротко дає інформацію про витоки  створення Дунайської флотилії, розпочинаючи з 1771 року; про козацькі «чайки» під командуванням  Антона Головатого, Дунайську гребну флотилію ХІХ століття, військову флотилію у ХХ столітті, про долю морської охорони у перше десятиліття Незалежної України, створення у 2000-их роках загону морської охорони та Навчально-тренувального центру морської охорони.

 

2. Наступний розділ музею  «Бойовий шлях Дунайської флотилії у часи Другої світової війни» присвячено подіям 1940-1945 років.

Дунайська флотилія була сформована у червні 1940 року під командуванням контр-адмірала Абрамова Миколи Йосиповича, а у листопаді 1941  її кораблі було передано Азовській військовій флотилії і Керченській військово-морській базі. З квітня 1944 року Дунайська військова флотилія знов  продовжила свій бойовий шлях, який пройшов через Україну та багато Європейських країн.  З 1941 по 1945 роки Дунайська флотилія висадила 21 десант (більше 27 тисяч бійців), перевезла понад мільйон військових, цивільних осіб, більше 1,5 тисячі танків, 5 тисяч одиниць зброї, пройшла з боями більше 2 тисяч кілометрів по військовому кордону річки Дунай.       

3. Розділ «Флагман веде бій» розповідає про події 1941 року та внесок Дунайської флотилії у героїчну оборону півдня України від фашистських окупантів. На стенді  –  фотографії моряків-дунайців, які першими зустріли ворога. Особлива увага приділяється долі монітору «Ударний», флагману флотилії. Серед експонатів є і відеоматеріали розмінування монітору у 2018 році, які були надані водолазним фахівцем ГПР і СВР АРЗ СП ГУ ГСЧС України в Херсонській області, підполковником служби цивільного захисту Кочетовим Андрієм Вікторовичем.

 

4. Наступний розділ – «Невловимий монітор»  розповідає  про  легендарний монітор «Железняков», його першого командира капітан-лейтенанта Марінушкіна Олександра Семеновича, якого за підозрою у зраді було репресовано восени 1941 року, а виправдано тільки у 90-их роках ХХ століття. За час війни монітор пройшов близько  40000 км. На бойовому рахунку він має 13 знищених артилерійських і мінометних батарей противника, 4 батальйони піхоти, 2 склади боєприпасів.  На монітор «Железняков» німецькими військами було скинуто 827 авіабомб, а під час проходження Керченської протоки по ньому було випущено більше трьохсот снарядів. З п’яти  моніторів Дунайської флотилії, які були на початку війни, уцілів лише він один. 

 

5. У листопаді 1941 Дунайська військова флотилія розформована, а її кораблі передані Азовській військовій флотилії і Керченській військово-морській базі. Саме цьому періоду присвячений розділ «Азовці йдуть на подвиг»

Розділ  «Морські піхотинці ДуФ»  присвячений бійцям 369-ого  батальону  морської піхоти та 83-ій  бригаді морських піхотинців , які пройшли шлях від Білгород-Дністровська  до Відня. В період бойових дій на Дунаї, особовий склад був задіяний у 36 десантних операцій, брав участь у звільненні Румунії,  Болгарії, Чехословаччини та Австрії.  У вітринах особисті речі піхотинців Дунайської флотилії: мандоліна, праска і фляги радянського зразка тих часів.

 

6.   Розповідь про морських піхотинців продовжує розділ «Жіночі долі  ДуФ». Євдокія Миколаївна Завалій, єдина жінка, яка була командиром  взводу морської піхоти в роки Другої світової війни, гвардії полковник. У 1943 році вона була зарахована до 83 бригади морської піхоти командиром взводу.  У 2007 році про дивовижну воєнну долю цієї жінки був знятий документальний фільм "Євдоким і Євдокія".  Сама Євдокія Михайлівна про жіночі долі на війні висловлювалась так: "...Вижити на війні можна, навіть жінці. До людських втрат звикнути неможливо. Головне – не втратити пам’яті про минуле, не зрадити її. На цьому тримається світ".

 

7. Катерина Іларіонівна Дьоміна (Михайлова) була санінструктором 369-го окремого батальйону морської піхоти і старшим санінструктором зведеної роти Берегового загону супроводу Дунайської військової флотилії; одна з небагатьох жінок, що служили в розвідці морської піхоти.  До звання Героя Радянського Союзу старшина Михайлова представлялася в серпні і грудні 1944 року, але удостоєна цього звання лише 5 травня 1990 року з нагоди 55-річчя Перемоги.  У вітрині знаходяться її особисті речі, фотографії. Вона була частим гостем нашого музею у 80-ті роки ХХ століття.

 

8.  Окремий розділ  «Юнги  Дунайської флотилії». На стенді фотографії ще зовсім юних бійців: Ігоря Пахомова, Василя Борисова,  Юрія Соколова, Олексія Семенова, Володі Дмитрюка, Миколи Кириченко, Паши Руденко та ін.  У вітрині музею – форменка юнги тих часів.

Наступний розділ «Розвідники ДуФ» присвячений  розвідникам Олексію Чхеїдзе та Віктору Калганову. Олексій Олександрович (Отар Асланович) Чхеїдзе – автор книги «Записки дунайського розвідника» (у вітрині з підписом автора) – молодий розвідник Дунайської флотилії, який пройшов шлях від Одеси до Відня. Він брав участь у боях за Дунай,  у бойових діях в Румунії, Болгарії, Угорщині і Австрії, в розвідувальних операціях у складі загону старшого лейтенанта Віктора Андрійовича Калганова. 

 

9. Особливі слова подяки бійці завжди висловлювали морякам-тральщикам. Саме їм присвячено розділ «Морські орачі». На Дунаї було закладено 3168 мін,  –  їх потрібно було знайти й знешкодити. Бойове тралення на Дунаї тривало ще кілька років після війни: треба було розчищати фарватери від численних мін, поставлених англійською та американською авіацією, а ще й фашистськими окупантами під час відступу;  піднімати з дна затонулі судна і відновлювати судноплавство на Дунаї.

 

10.  Розділ «До рідного Дунаю» просвічено визволенню Південної України у 1944 році та ролі Дунайської флотилії у Яссько-Кишинівській наступальній операції у серпні 1944 року. Завдання флотилії:   у взаємодії з Чорноморським флотом і військами 3-го Українського фронту нанести  удари по ворожих опорних пунктах і базах в дельті Дунаю, знищити річкові кораблі супротивника і переправи, запобігти  відходу ворожих військ на західний берег річки. 24 серпня основні сили Дунайської флотилії за підтримки кораблів і авіації Чорноморського флоту з боєм увірвалися у Кілійське гирло Дунаю і вийшли до Вилково. 24 і 25 серпня Дунайська військова флотилія висадила десанти в порти Стара Кілія і Нова Кілія. 25 серпня  бронекатери прорвалися до Ізмаїлу.

 

11. Свій бойовий шлях Дунайська флотилія під командуванням адмірала Холостякова завершила в Австрії, де у Відні брала участь у параді Перемоги. Саме цьому періоду присвячено розділ «Від Ізмаїла – до Відня» 

Морякам Дунайської флотилії присвячено багато пам’ятників, які встановлено на всьому її бойовому шляху. У кожного є своя історія. Про це розповідає розділ «Пам’ятники морякам-дунайцям».

 

12. Історія Дунайської флотилії невід’ємно пов’язана з історією Навчального центру морської охорони та Ізмаїльського прикордонного загону, саме їм присвячено розділи «Морська охорона кордону» та «Безпека кордону – могутність держави».  Сьогодні морська охорона Державної прикордонної служби продовжує славні традиції «дунайців». Саме тому, було вирішено доповнити експозицію музею. Розділ «Морська охорона кордону» було відкрито у 2018 році, завдяки співпраці з командиром Ізмаїльського навчально-тренувального загону морської охорони Державної прикордонної служби України капітаном 1 рангу Куценко І.В. та старшим офіцером групи по роботі з персоналом Навчального центру морської охорони, капітан-лейтенантом Базарнік Н.Г. Серед експонатів не тільки фотографії, а й особисті речі командирів різних часів.

 

13. У 2016 році відкрився  розділ «Безпека кордону – могутність держави». Матеріали розділу розповідають про історичний шлях Ізмаїльського прикордонного загону, його командирів в різні роки, прикордонників-учасників АТО.

З 2003 по 2006 роки командиром загону був Момот Ігор Федорович.  Ігор Момот загинув у зоні АТО 11 липня 2014 року в результаті ракетної атаки біля Зеленопілля. Посмертно  йому присвоєно звання Героя України. У Ізмаїлі, пам’яті Ігоря Момота, названа вулиця, відкрита меморіальна дошка, а також, його ім’я на борту судна нашого пароплавства. 

Найважливішими експонатами є грамоти та подяки за особистим підписом Момота І.Ф., посвідчення та нагрудний знак «Відмінник прикордонних військ», фотографія спуску на воду теплоходу Українського Дунайського пароплавства «Ігор Момот».

 

14.  Створення підрозділу «Нащадки козацької слави» ініціювали гуртківці-краєзнавці. У 2017 році члени Ради музею  з 20 по 29 липня взяли участь у першому Всеукраїнському вишколі «Джура-Прикордонник», який проходив на базі центру підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби імені генерал-майора Ігоря Момота.  Фотографії, особисті речі, подяки першого в історії незалежної України вишколу «Джура-Прикордонник» поповнили фонди музею.

 

15.  Останній розділ присвячено Пойді Інні Костянтинівні, засновнику та беззмінному керівнику музею ДуФ. Серед експонатів фотографії,   численні нагороди, особисті речі:  годинник від Київського міського голови на честь святкування 60-річчя Перемоги, нагорода за перемогу у Всеукраїнському конкурсі майстерності педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів «Джерело творчості» у номінації «Керівник гуртка-2008»; Книга Пам’яті, в якій зібрані відгуки її випускників, ветеранів, краєзнавців, педагогів та відвідувачів музею ДуФ з 1977 року по 2016 рік.

 

16.  Музей ДуФ – це живий організм, саме тому, поповнення фондів, створення нових розділів та підрозділів – є важливим завданням юних краєзнавців. Багато експонатів за останні роки з’явилися у музеї завдяки співпраці з військовими частинами.

Тільки за останні п’ять років робота краєзнавців була відмічена більш ніж 100 нагородами установ різного рівня.

 

Хочу на прощання прочитати вам ось такі рядки:

З кордонів починається країна,
Земля Вітчизни – з рідних берегів,
З пісень – свята любов до України,
Майбутнє – тільки з пам’яті часів.

       Сьогодні ви були учасниками  оглядової  екскурсії, але кожний розділ має ще свою цікаву розповідь.

 

       

 

 

 

 

Додати коментар

Контакти

Комунальний позашкільний
навчальний заклад
Ізмаїльської міської ради
"Палац дітей та юнацтва"

68600 Одеська обл., м.Ізмаїл, пр.Суворова, 20
(04841)2-27-39 (директор),
(04841)7-21-31 (заступник з НВР),
(04841)2-25-17 (приймальня)
pdu20@ukr.net

Карта доїзду >>>

Зворотній зв'язок >>>

Важливе

Техніка безпеки

Вітаємо!

Фотоконкурс "Мої улюблені місця в Ізмаїлі" - 2019

Міський фестиваль-конкурс дитячої та юнацької творчості "Сузір’я"

Фестиваль-конкурс "Молодь обирає здоров'я"

Шаховий фестиваль "Кубок Дунаю"

Обласний семінар-практикум 2017

Cемінар з туристсько- краєзнавчої  роботи

Проект "Козацькими шляхами"

Конкурс "Мистецький РОВЕР"

Фотоконкурс Така різна усмішка

Поділитися

Наша сторінка

Останні коментарі

Проект з розвитку велоруху в Ізмаїлі 

Сайт відділу освіти Ізмаїльської міської ради

Сайт Міністерства освіти та науки України

Педагогічна преса

Форма входу

Зареєструйтесь, будь-ласка, і зможете скористатись усіма перевагами сайту та форуму.

Офіційно

Андрій АбрамченкоАндрій Абрамченко – міський Голова Ізмаїла: «Розуміючи відповідальність за майбутнє підростаючого покоління, ми зобов'язані дати нашим дітям якісне і повноцінне дозвілля, навчити здоровому способу життя, допомогти реалізувати себе у навчанні, спорті, мистецтві, виховувати їх на прикладах високої моральності й патріотизму».
Детальніше >>>

Національна дитяча "гаряча лінія"

Національна дитяча «гаряча лінія»

Онлайн

На сайті 284 гостей та відсутні користувачі

Статистика

Відвідувачі
1152
Статті
1797
Перегляди статей
1616776
Scroll to top