Друк

Кажуть, що великий і добрий Бог перевтілився у маленьку й слабку людину, аби врятувати нас від гріха. І врятував.

Ми можемо тисячі разів самі для себе і для всього світу пояснювати, де гріх ще, а де уже - не гріх. Можемо до хрипу в горлі і до зламаних списів сперечатися з усіма церквами на дражливі теми. Можемо навіть відкинути самого Бога. Він добрий, Він зачекає.

Але у переддень Різдва так важливо – набутися поруч. Побути. Повечеряти разом. Запалити свічку. Колядувати. Це не для попів і ксьондзів, і не для Неба (там співають якісніше). Це для нас з вами і для наших найближчих.

Бо серед усіх цих стресів і струсів, бід, відчаїв і розчарувань, розбитих ілюзій і асфальту реальності ми черствіємо. І це нормально. Ми вдягаємо бронежилети на наші душі - щоб більше не ранили. Однак у переддень Різдва, коли ми і поруч, і разом, коли і перша зірка, і свічка на столі, стає тепліше. І десь дуже-дуже глибоко, в темних водах наших ідентичностей народжується малесеньке світло. Стає трохи затишніше і трохи легше.

Ось! Оце отак народжується великий і добрий Бог.

Славіте Його! Славіте Любов! Дозвольте себе врятувати.

Володимир БЕГЛОВ, креативний філософ позитивного настрою