Друк

Рок - це життяСвіт музики повний різноманітних напрямків, стилів: є поп-музика, є реггі, є хаус, є рок та багато інших напрямків. Поп – це музика безглузда, одноманітна, яка дебілізує. Реггі – це енергійна музика, особливістю якою є гострі, «підрізані» акорди. Рок – це музика життя.

Рок має дуже багато різноманітних напрямків. Наприклад, метал, дез-метал, панк, дум, готика та ще багато інших. Люди обирають ту музику, яка вирує в їх душі.

На мій погляд, людина яка слухає рок-музику, має щось особливе, загадкове. Бо ніхто не стане слухати те, з чим не згоден. Навіть, у панках є щось загадкове, щось, що зробило з нього панка. Нещодавно я дізналася, що мій знайомий (панк) вихованець дитячого будинку, він не має батьків. У нього було дуже складне дитинство: рано почав заробляти на життя. Він завжди впевнений у собі, з гумором сприймає оточуючий світ. Вчиться у престижному ВНЗ Одеси.

 

Тексти пісень рок-музикантів написані про життя у всіх його ракурсах, у всіх точках зору. Той, хто не жив, слухає поп-музику. Той, у кого долоня перетворилася на кулак, той, хто чув про життя не від когось, ні за що в світі не стане слухати безглузду поп-музику.

Я порівняла своїх знайомих, які слухають поп-музику з моїми друзями, які слухають рок-музику. Другі живуть яскравим, веселим життям, у якому постійно трапляється щось цікаве, неймовірне. Кожен з них має свою історію, свою таємницю. Перші просто живуть безбарвним життям.

Коли я подорожувала Запорізькою областю, то зустріла там веселих рокерів-скейтерів, які без заморочок потоваришували зі мною. Зустріла я й гламурниць, які постійно теревенили про якогось хлопця. Коли я натрапляла на цих дівчат, то зразу починала операцію із самоврятування, бо з ними було дуже нудно. Година з цими дівчатами тяглась, як вічність катувань. А година зі скейтерами проминала дуже швидко, радісно. Хотілося залишитися ще на годинку, потім ще трошки. А ось літо з одеськими рокерами було по-справжньому незабутнім. Я познайомилася з ними випадково. Вони запросили мене на день народження вже після 30 хвилин спілкування. Ми грали у страйкбол. Постійно жартували та співали. Потім один хлопець повів нас у катакомби. Ось де я й відчула страх по-новому, особливо коли хтось гукнув: «Обережно, труп!» і я наступила на щось таке... Це був звичайний мішок. У катакомбах було моторошно. Була суцільна темрява. Серце швидко стукотіло від страху, бо хтось співав пошепки страшилу, а десь віддзвонювала луна, немов привиди співали, залякували. Було дуже весело і незабутньо. Й хвилини не було без жартів. День народження завершився жахливим криком одного з запрошених. Він йшов у катакомби у всьому білому, а вийшов у чорно-білу смужку.

Рок – це не тільки стиль музики, це стан душі. Щоб бути рокером недостатньо лише слухати рок-музику, треба бути їм в душі. Чим відрізняється рокер від попсовика? Рокер намагається створити свій світ. Він йде проти того, що, на його думку, повинно зникнути. Рокера чути усюди. Він діє, він знаходиться у русі. А попсовик існує. В нього немає нічого цікавого у житті. Рок—це життя.

Юлія ТЬО, заст.редактора «Х.Т.»,  с.Стара Некрасівка.